Для сучасного вчителя, який бажає йти в ногу з часом і бути в тренді, ідея безперервної освіти допомагає вирішити цю проблему. І не дивно, що таких вчителів стає дедалі більше, адже сучасна наука розвивається настільки швидко, що часто професійні знання, здобуті людиною, вже за кілька років стають застарілими та потребують оновлення. Відгукуючись на виклики сьогодення та потреби педагогів, держава передбачила можливість безперервного навчання вчителів у новому Законі про освіту, відповідно до якого вчитель має можливість обирати один з видів освіти впродовж життя – формальну, неформальну чи інформальну. Що являють собою ці види підвищення кваліфікації? Який вид обрати педагогу та як поєднати?

Формальна освіта

Формальна освіта – це освіта, яка здобувається відповідно до освітніх ліцензованих програм закладів післядипломної освіти і передбачає досягнення здобувачами освіти заздалегідь визначених результатів навчання. Вона розширює й доповнює знання з фаху, методики викладання предмету, психології, які отримав вчитель, здобуваючи вищу освіту.

Форми формальної освіти: очна (курси підвищення кваліфікації, семінари, творчі групи, тренінги тощо), дистанційна (дистанційні курси, онлайнові конференції, вебінари тощо), очно-дистанційна (поєднання очної та дистанційної форм навчання – очно-дистанційні курси).

Де здобути: заклади післядипломної освіти (переважно відповідно до місця проживання).

Вимоги до закладів формальної освіти: наявність ліцензії на здійснення освітніх послуг.

Неформальна освіта

Неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій. Вона допомагає швидко і вчасно отримати необхідні знання відповідно до потреб тут і зараз.

Форми неформальної освіти: очна (тренінги, майстер-класи, семінари, майстерні тощо), дистанційна (дистанційні курси, вебінари).

Де здобути: неурядові установи, приватні особи, платформи дистанційного навчання.

Вимоги до закладів неформальної освіти: немає, оскільки їхня робота не регламентується державними органами. Такі заклади не повинні мати ліцензію, їхні програми – гриф, сертифікат – реквізити офіційних установ.

Мінуси неформальної освіти: її результати не завжди враховуються при атестації, часто педагоги не поінформовані про те, де можна повчитись.

Інформальна освіта

Інформальна освіта (самоосвіта) – це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям. Така навчальна діяльність не обов’язково цілеспрямована та структурована, не фіксується документально, але сприяє розширенню професійних знань та умінь і є однією з ключових компетентностей особистості.

Форми інформальної освіти: одноразові лекції, відеоуроки, медіа-консультації, спілкування у сім’ї, з колегами, читання спеціалізованих журналів, телебачення, відео, незаплановані випадкові бесіди.

Де здобути: будь-де.

Вимоги до закладів інформальної освіти: немає, оскільки їх не існує.

Мінуси інформальної освіти: її результати не можуть враховуватися при атестації (виключення – складання сертифікаційних тестів).

Як поєднати формальну, неформальну та інформальну освіту?

Сьогодні Закон України про освіту (в ЧДТУ діє Положення про порядок визнання у Черкаському державному технологічному університеті результатів навчання, отриманих в умовах неформальної / інформальної освіти) дозволяє учаснику освітнього процесу обирати будь-який з цих видів, проте найбільш оптимальним буде поєднання традиційних курсів підвищення кваліфікації (наприклад, в закладі післядипломної освіти) (формальна освіта), курсів, семінарів та інших заходів від неурядових установ, що дозволить швидко отримати потрібні знання та навички (неформальна освіта) та самоосвіту (інформальну), яка допоможе підвищити свій професійний рівень.

1. Зареєструйтеся на курси підвищення кваліфікації (в умовах конкуренції вони сьогодні пропонують слухачам цікаві й корисні заходи та навчальні матеріали).
2. Слідкуйте за оголошеннями в соціальних мережах, підпишіться на новини від неурядових організацій, які здійснюють навчання, відвідуйте масові заходи – конференції, майстер-класи (часто на таких заходах можна дізнатися про нові можливості навчання). Складіть для себе список (а ще краще – додайте до календаря!) заходів (тренінгів, дистанційних курсів тощо), які дадуть максимум потрібних знань та навичок.
3. Складіть список умінь (компетентностей), якими ви б хотіли оволодіти в майбутньому, аби стати ще більшим професіоналом своєї справи чи просто втілити свою мрію в життя (наприклад, монтувати відео, створювати анімацію, писати есе, вишивати, швидко рахувати, робити шоколадні цукерки чи неймовірну випічку тощо). Завантажте підручники, відеоуроки, придбайте необхідну літературу та розпочинайте навчання!

Метод ментальних карт

Дуже популярна та дієва техніка, котру розробив американський психолог і телеведучий – Тоні Бьюзен. Підходить для конспектів, планування та брейнстормінгів.

У центрі аркуша розмістіть головну мету/центральне поняття, від якого робіть відгалуження (можна у вигляді стрілок) з ключовими словами, які стосуються головної мети. Розлогі речення писати не варто, оскільки це знизить рівень пригадувань, асоціацій.

Цікаво. Учні початкових класів окремих європейських шкіл користуються даним видом конспектування, адже він – обов’язковий.

У США деякі керівники компаній можуть взяти на роботу кандидата лише в разі, якщо він володіє технікою ментальних карт.

Метод індексів

Через велику кількість інформації та сотні списаних сторінок ми губимось в конспекті, витрачаємо багато часу, щоб знайти необхідне. Аби схожих ситуацій було менше, рекомендуємо використовувати метод індексів, який передбачає користування візуальними засобами, зокрема графіками, таблицями, рамками, стрілками, пунктуаційними знаками, які допоможуть сприймати й шукати написаний матеріал. Можете використовувати їх в тексті або на полях, позначаючи важливе чи незнайоме поняття.

Метод течії

Дану техніку розробив Скотт Янг – канадський журналіст і письменник. Головною метою є активна участь реципієнтів у сприйнятті матеріалу, отримання в найкоротші терміни великої кількості інформації.

Конспектуючи, не пишіть дослівно за лектором. Поміркуйте й занотуйте лише ключові моменти, які можете доповнити своїми словами. Але надто захоплюватись доповненнями, думками не потрібно, щоб конспект не перетворився на потік свідомості.

Важливо. Даний метод підходить не для всіх лекцій. Будьте уважними, коли записуєте точні дані.

Метод нумерації

Найпростіший спосіб ведення записів, який тренує чіткість мислення, структурованість і лаконічність думок. Суть його полягає в тому, що потрібно записувати кожне речення з нового рядка, щоразу нумеруючи його. Щоб показати зв’язок між думками, можете посилатись в одному реченні на інше, наприклад, «Див. № 34».

Метод Білла Гейтса

Техніка розроблена американським підприємцем і громадським діячем, який дотепер активно нею користується. Перед початком роботи розділіть аркуш паперу на кілька квадратів (наприклад, чотири). Далі подумайте, що в них буде написано, наприклад, дати, біографія, формули, імена, і переходьте до заповнення. Даний метод допоможе логічно впорядкувати інформацію, яку буде легко потім знайти.

Цікаво. Деякі науковці вважають, що Білл Гейтс видозмінив техніку Корнелла (див. наступний пункт).

Метод Корнелла

Дуже популярний спосіб конспектування серед американських студентів. Його запропонував професор Корнельського університету – Вальтер Паук.

Розділіть аркуш паперу на три частини: перша (більша) – для конспектування; друга (менше поле зліва) – для нотаток опісля лекції: важливих ідей, питань, візуальних знаків; третя (невелике місце знизу) – для стислого змісту сторінки.

Цікаво. У навчальних закладах США даний метод хочуть зробити обов’язковим для освоєння учнями.

Конспектування – це мистецтво ефективного сприйняття інформації. Оскільки способів, як краще це зробити, є багато, вибирайте той, який підійде саме вам.

Постійний шум

Працюючи в змішаному очно-дистанційному режимі, здобувачів постійно відволікають розмови колег, стукання клавіатури, сторонні звуки тощо. Вдома не краще – шум з вулиці, ремонт сусідів, діти на карантині… Протягом дня втрачається порядку 86 хвилин, внаслідок відволікання на різні звуки.

Не відволікатися на офісну атмосферу допомагають навушники. Проте важливо, щоб рівень гучності там був не занадто високим.

Якщо таким чином Вам важко зосередитися , то обирайте ізольовані кімнати, щоб виконати важливе завдання у тиші.

Месенджери та пошта

Під час роботи доводиться аналізувати велику кількість інформації, а повідомлення, які надходять в месенджери чи на пошту, відразу знижують нашу ефективність на декілька пунктів. З цим фактором боротися найважче, адже зараз (за віддаленої роботи) вся комунікація відбувається через чати у тих самих месенджерах, тому просто закрити їх, вимкнути всі сповіщення у Вас точно не вийде. Єдине, що Ви можете зробити – це перевести у беззвучний режим чати, які не стосуються роботи. Зосередитися на роботі буде легше, коли Ви не будете отримувати повідомлення від ЗМІ про необхідність вже зараз зібрати тривожну валізку.

Соцмережі

Якщо месенджери ще стосуються роботи, то соцмережі – лише пожирачі Вашого часу. Ви можете виправдовуватися, що заходите в Instagram для п’ятихвилинної перерви. Проте така перерва не має позитивного впливу на Ваш мозок, скоріше навпаки – негативно позначається на якості виконання завдання та зриває дедлайни.

Тут може бути лише одна порада – закрийте соцмережі та не заходьте в них протягом робочого дня. Адже від такого відпочинку до прокрастинації один крок.

Відкладати справи на завтра

Ви спеціально будете шукати будь-які «важливі» справи, аби не робити кропітке завдання, що ніби то і не горить, та яке можна відкласти на завтра. Проте така звичка не дає Вам працювати ефективно ще більше, аніж дитина на дистанційному навчанні. Справи мають звичку накопичуватися і потім лягають на Ваші плечі важким тягарем. Через спроби встигнути все зробити, з’являються недоспані ночі за навчанням, роздратування та виснаження.

Найперше потрібно розібратися – чому Ви відкладаєте всі справи на потім. Якщо це банальна лінь, то Ви маєте переконати себе, що чим швидше виконаєте завдання, тим швидше зможете відпочити і з чистим сумлінням зайнятися своїми улюбленими справами. Якщо у вас настільки багато завдань, що не вистачає часу перейти до нових, то потрібно зменшити їх кількість. Навчитися говорити «ні» колегам, а також просити про допомогу, якщо на Вас навалилося надто багато.

Візьміть за правило якнайшвидше братися за нове завдання і Ви зможете позбутися фактора, що заважає ефективно працювати.

Займатися ненависною справою

Звісно, Ви будете відволікатися на все навколо, коли потрібно виконувати навчальні завдання, що зовсім Вам не подобається. Якщо не хочеться вставати вранці і Ви з розчаруванням зустрічаєте вечір неділі, особливо, якщо це відбувається постійно, то варто задуматися, чи подобається Вам місце навчання та обрана спеціальність?

Не бійтеся змінювати місце навчання, якщо відчуваєте дискомфорт, якщо навчання більше не приносить задоволення або не бачите свого розвитку надалі.

Також не бійтеся змінювати спеціальність. Адже лише улюблена справа дає можливість навчатися ефективно.

Проаналізуйте свій робочий день протягом тижня і Ви зможете віднайти ще якісь індивідуальні фактори, які заважають навчатися ефективно. Якщо Вам вдасться позбутися хоча б половини усіх «відволікаторів», результат не примусить на себе чекати.